Медаль до десятиліття здобуття незалежності Польщі (1928)

The article tells the history of the formation and the existence of a commemorative medal to the 10th anniversary of the independence of the Republic of Poland, headed by Juzef Pilsudski. The introduction of such a jubilee medal, as well as some others: for example, a commemorative medal "For the War of 1918-1921", a medal to May 3, issued in 1925, the "Cross of Merits" in 1923, a medal “For the salvation of the dead” in 1928, the "Cross of the Courage", and many others – have been held for propaganda purposes and in order to strengthen patriotism and loyalty among the population. The idea of creating a medal for the restoration of independence was born relatively late – in the summer of 1928. Initially, it was intended to establish a "Medal of the 10th anniversary of the Polish Army" for the military. Later, on this occasion, a proposal was made to honor all of the citizens of the Republic who made a concrete contribution to the cause of the revival of the Motherland. On August 18 in 1928, the decision to create a medal was made by order of Vladislav Chushkevich, a member of the Bureau of the Office of the Ministry of Military Affairs of Poland. On September 22, 1928, a government project was presented to create a new distinction titled "The Medal of the Decade of Restored Independence". On September 27, 1928, the Presidium of the Council of Ministers approved the final text of the resolution on the publication of a new civil registration. It was a commemorative medal of the Decade of Restored Independence. It was a round-shaped medal with a diameter of 35 mm with the image of the head of Marshal Józef Pilsudski on the front side and an allegory of field worker – a popular symbol in the form of a plowman. On the reverse side: "1918-1928". The images depicted in the medals were quite symbolic. On the one hand, we have the founder of Poland's independence, Josef Pillsudsky, and on the other hand, the plowman, a symbol widely understood by everyone as an allegory of labor for the independence of the country. The medal was minted in Warsaw. Among the first recipients in the Polish Army were generals: Stanislav Vrublevsky, Stanislav Tachak, Daniel Konarzhevsky, General Ludwik Danecz and Stanislav Gall – Bishop of the Polish Army. The medal was also awarded to 400 priests who served as military chaplains or "for participation in spiritual or sanitary purposes." The "Decade of Restored Independence" medal practically ceased to be broadcast in institutions and departments reporting to the Ministry in the mid-1930s. Further awards were sporadic. It is difficult to determine the final number of people who were awarded the "Medal of the Decade of Independence". No aggregate list or list of award winners was saved. In the Small Statistical Yearbook we find only information on the award of the medal: in Warsaw – 4 600 medals, in Lviv – 4 600, in Poznan – 1300. However, the truth, the latter did not include posthumous rewards. On the basis of calculations, the number of medals awarded by the "Revived Український нумізматичний щорічник. Вип. 1. 175 Decade of Independence" is estimated at about 40,000 people. It can also be assumed that this number could be hypothetically increased by approximately 60,000 civilian workers. The beginning of the WWII and the joint aggression of the Nazy Germany and Soviet Russia against Poland in September 1939 stopped the existence and issuance of the medal. The Polish authorities in exile did not extend these award. The medal, introduced as "sanation", and in addition to the image of Marshal Jozef Plesudski, father of Polish independence, was unacceptable to the new government of the Second Republic of Poland. This medal was also not included in the new emigration system and the system of differences of the Second World War.

У статті розглянуто історію становлення та побутування пам’ятної медалі до 10-річного ювілею здобуття Польською Республікою, очолюваною Юзефом Пілсудським, незалежності. Запровадження такої ювілейної медалі, як і деяких інших: наприклад, пам’ятної медалі «За війну 1918-1921 років», медалі до 3 травня, випущену у 1925 році, «Хреста Заслуг» 1923 року, медалі «За порятунок гинучих» 1928 року, «Хреста Звитяги», та багато інших, – було проведено у пропагандистських цілях та з метою зміцнення патріотизму та відданості серед населення. Ідея створення медалі, пов'язаної з відновленням незалежності, народилася відносно пізно – влітку 1928 року. Спочатку було призначено встановити "Медаль 10-ї річниці Польської Армії" для військових. Пізніше з цієї нагоди було внесено пропозицію вшанувати всіх громадян Республіки, які здійснили конкретний внесок у справу відродження Батьківщини. 18 серпня 1928 року рішення про створення медалі прийнято наказом Владислава Чушкевича – співробітника Бюро Управління Міністерства Військових справ Польщі. 22 вересня 1928 року був представлений урядовий проект для створення нової відзнаки під назвою: «Медаль Десятиліття відновленої незалежності». 27 вересня 1928 р. Президія Ради Міністрів затвердила остаточний текст постанови про публікацію нового цивільного оформлення. Це була пам'ятна медаль Десятиліття відновленої незалежності. Медаль мала круглу форму, діаметром 35 мм, із зображенням голови маршала Юзефа Пілсудського на лицьовій стороні і алегорія роботи – популярної символіки у вигляді орача. На зворотному боці дати: «1918-1928». Образи, зображені на медалі, були досить символічними. З одного боку, у нас є засновник незалежності Польщі – Юзеф Пілсудський, а з іншого боку – пахар, символ, який широко розумів кожен як алегорію праці за незалежність країни. Виготовлення медалі відбувалось у Варшаві. Серед перших нагороджених в Польській Армії були генерали: Станіслав Врублевський, Станіслав Тачак, Даніель Конаржевський, Генерал Людвік Данець та Станіслав Галл – єпископ Польської армії. Медаль також було присуджено 400 священикам, які служили військовими капеланами або "за участь у духовних чи санітарних цілях". Медаль "Десятиліття відновленої незалежності" практично перестала транслюватися в установах та департаментах, які звітували перед Міністерством в середині 1930-х років. Подальші нагородження були спорадичними. Важко визначити остаточну кількість осіб, нагороджених «Медаллю Десятиліття Незалежності». Не було збережено жодного сукупного списку або списку нагороджених осіб. У Малому Статистичному Щорічнику знаходимо лише відомості про вручення медалі: у Варшаві – 4 600 медалей, у Львові – 4 600, в Познані – 1300. Проте, правда, останні не включали посмертне нагородження. На підставі підрахунків кількість нагороджених медаллю "Відродженого Десятиліття незалежності" оцінюється приблизно в 40 000 осіб. Можна також припустити, що це число може бути гіпотетично збільшене –приблизно 60 000 цивільних працівників. Початок Другої світової війни та спільної агресії Третього Рейху й Радянської Росії проти Польщі у вересні 1939 року припинила існування та видачу медалі. Польська влада у вигнанні не продовжила її присудження. Медаль, введена як «санація», і на додаток до образу маршала Юзефа Пілсудського, батька незалежності Польщі, було неприйнятним для нової влади Другої Польської Республіки. Ця медаль також не була включена до нової системи еміграції та системи відмінностей Другої світової війни.