Лита копія медалі Моріца Саксонського з-під м. Кобріна Брестської обл., Республіки Білорусь

The article deals with a cast copy of a medal of Moritz of Saxony found in the Brest region, Belarus, which probably was used as a model for a “dukach”. Ethnographers of the Russian Empire count the inhabitants of the territory to the south of Baranovich to the Ukrainian ethnos: the ethnic border runs from west to east between Brest and Belostok, Kobrin and Volkovysk, Pinsk and Slonim. Thus, the site of discovery lies within the range of Ukrainian material culture. Herman Moritz (1696–1750) was the illegitimate son of Augustus II, King of the Polish-Lithuanian Commonwealth, a French officer and statesman, military theorist, marshal general of France. The TPQ of the medal is defined as 1777, as there is a sculptural group of the mausoleum in the church of Saint-Thomas in Strasbourg by Jean-Baptiste Pigalle (1714–1785) depicted on the reverse. The mausoleum was completed in 1777, at the same time, on 20 August, the coffin with the remains of the marshal was solemnly transferred from the Strasbourg Cathedral. During the second half of the 19th century, the “dukach” as an element of material culture  began to degenerate in most of Ukraine. Based on the known data, the described artefact should be dated from the last quarter of 18 - the first half of the 19th century.

Стаття присвячена атрибуції, що знайдена в Брестській обл. Республіки Білорусь, – литій копії медалі Моріца Саксонського з використанням її як заготовки для дукача. Етнографи Російської імперії відносять землі нижче Баранович до українських етнічних земель: межа проходить із заходу на схід між Брестом і Бєлостоком, Кобрином і Волковиськом, Пинськом і Слонимом. Місце знахідки – в межах ареалу української матеріальної культури. Герман Моріц (1696–1750) – позашлюбний син короля Речі Посполитої Августа II, французький військовий і державний діяч, військовий теоретик, генеральний маршал Франції. TPQ медалі визначається як 1777 р., оскільки на реверсі зображена скульптурна група мавзолею в кірсі Сен-Тома, скульптора Жана-Батіста Пигаля (1714–1785). Робота над мавзолеєм закінчилася у 1777 р., тоді ж, 20 серпня, із Страсбурзького собору була урочисто перенесена труна з прахом маршала. У другій половині 19 ст. на більшій частині території України дукачі як елемент матеріальної культури починають вироджуватися. Виходячи з відомих на сьогодні даних, артефакт слід датувати останньою чвертю 18 – першою половиною 19 ст.